Муха й бджола - реалії нашого життя

Муха й бджола - реалії нашого життяМуха й бджола - реалії нашого життя. - Кожний з нас прагне щастя, тільки різними шляхами.  Чи обертаємо ми увагу на те, який вплив роблять наші дії, слова, настрій, спосіб життя на навколишніх?  Чи зауважуємо, як наше оточення впливає на наші устремління й результати? І якщо в кожного своя правда, як навчитися приймати це й не обертати ближніх у свою віру?

У великому лісі, де росли високі дерева й текла прохолодна ріка, була бджола із прозорими крильцями. У тім же великому лісі, де росли високі дерева й текла прохолодна ріка, жилася-була муха із прозорими крильцями. Вийшло так, що навіть будинок у них був один - старе дерево з розкидистими гілками. Тільки муха жила біля коріня, де гнило листя, а бджола вище - у сухому дуплі.
Щодня  й муха, і бджола літали по всьому лісі, щоб знайти собі їжу. Але вони ніколи не літали разом, тому що одна завжди шукала гнилизну, а інша завжди полювала за нектаром. Іноді траплялося так, що шляхи мухи й бджоли перетиналися, але сусідки до пори до часу не зауважували один одного, тому що цікавилися кожна своїм.
Але одоного разу серед гниючих торішніх листів вирісла прекрасна квітка. Аромат якої змішався із заходом прілого листя. Притягнуті кожна своїм, туди прилегели муха й бджола. Перша копалася внизу, друга збирала нектар усередині квітки. Наївшись удосталь, муха й бджола почали оглядатися навколо; і кожна побачила щось жахливе! Бджола виявила, як комаха з такими ж прозорими крильцями, як у неї, копається в гнилизні, а муха обурилася, що комаха з такими ж прозорими крильцями, як у неї, їсть таку незвичну для мух їжу як нектар. Мови один одного вони не розуміли, а висловитися із приводу побаченого так хотілося! Не змовляючись, вони полетіли до мудрого Філіна, що знав і розумів абсолютно все. Підлетівши до нього, бджола продзижчала:
- Вона дуже схожа на мене, так само літає. Але чому вона харчується зовсім огидною їжею?! Адже це нерозумно! Навколо так багато нектару!
Муха ж на своїй мові повідала Філіну:
- Вона літає, дзижчить, як й я, але харчується незрозуміло чим! Унизу стільки їжі, а вона літає високо й сідає лише на квіти. Надто горда! Вона що, краще мене?! Всі квіти народжуються на землі, а вона навіть не хоче на цю землю глянути!
Філін вислухав їх і відповів:
- Так було й так буде завжди. У кожному лісі є мухи й бджоли. І те, що мухи знаходять у цьому лісі гнилизна, не означає, що ліс повний нею. А те, що бджоли знаходять у цьому лісі нектар, ще не робить ліс солодким. Ліс такий, який він є, і він завжди буде годувати й мух, і бджіл. Кожної з вас він дасть їжу, тільки муха буде зауважувати лише гнилизну, а бджола - лише нектар. Така природа бджоли. Така природа мухи. Така природа лісу. Ніхто з вас не краще й не гірше. Просто один породжений для одного, а інший для іншого. Будь ласка, забудьте один про одного. Кожному з вас краще займатися своєю справою - так буде правильно для всіх.
Георг Вартанян