Співпереживати, жити!

Співпереживати, жити!Співпереживати, жити! Мої відкриття зі словником і без.

Той, у кого є питання, обов'язково знайде на нього відповідь.Потрібно просто подумати, почитати гарні книги, прислухатися до себе...

Як часто й наших головах відбивається ціле "дефіле переживань"... Хто ж не переживає?! Чим більше про це думаю, тим більше роблю відкриттів!

Про усім один по одному.
Сьогодні вже майже кожний знає, що думки матеріальні. Тоді логічно, що все починається з думки. А думки звичайно народжуються в голові смішно запитувати, хто їх вибирає, адже це ж наші думки. Питання набагато масштабніше - як ми вибираємо заряд ("плюс" або "мінус") цих думок? Отож , переживати чи ні? Що корисніше - відмахуватися від переживань, глушити їх у собі або говорити про їх? Один по одному, мої Эврики! (У вас можуть бути свої.) Переживання - молодший брат страху. Також це може бути стилем сприйняття життя. А може бути й настроєм...
Талант переживання передається в спадщину й закріплюється вихованням. Прийнято вважати, що переживання - ознака гарної й доброї людини. Тоді мені цікаво от що: відсутність цієї здатності - знак закоренілого егоїста?  Чи переживають люди недобрі? Якщо я правильно пам'ятаю зі шкільної програми, корінь у Слові "переживання" - "ЖИВИЙ".

Виходить, воно відбулося від "жити", "життя", А приставка "пері" виходить, що процес кінчений (перейти, перестрибнути, передати або... ваша версія). Тоді логічно, що переживання по суті - це закінчення життя й голосна заява людини про це бажання?!
З такої "шокової терапії" з'явилося в мене дивно корисне хобби - робота зі словниками. Чомусь думаю, що наші пра-пра-пра... не переживали так, як ми сьогодні". Тому що знали щирий зміст і силу- кожного слова. Наприклад, "зживати", "випробовувати" походить від "катування"...
Тоді як же назвати те відчуття дискомфорту, що відомо, напевно, кожному і яке прийнято називати переживанням? І що із цим робити?
А якщо для початку спробувати підібрати слово з більше добрим змістом для опису своїх відчуттів?
"Усе в наших руках" не так актуально в порівнянні з "усе - у нашої голові".
Переживання лікуються Довірою. Плануванням. Щирістю. Відкритістю. Мудрістю й Любов'ю!

Оксана Ковтун,

м. Черкаси